Apocalypse Now

Переказувати фільм "Апокаліпсис сьогодні" немає сенсу. Навряд чи залишилася ще людина, яка ще не переглянула цей твір про жахіття війни. В'єтнамська війна. І будь-якої іншої війни. Одна з основних думок, що є стрижневою лінією початкового сценарію Джона Міліу, була такою: "Вони вчать хлопців спалювати вогнем людей, але вони ніколи не дозволять їм писати матюки на літаках". І ще слова Джозефа Конрада: "Я ненавиджу сморід брехні". Нова, повна та остаточна версія фільму намагається пояснити цю ідею сьогоднішнім молодим людям, хлопцям та дівчатам, які мають жити в цьому страшному аморальному світі, і які сподіваються жити чесно. В результаті всього цього у фільмі з'явилося 49 хвилин, яких раніше не було; фільм став більш філософський, більш сексуальний, більш кумедний, більш химерний, романтичніший і політично інтригуючий. Нові думки проходять через весь фільм: з'явилися сцени французької плантації; розширено сцену з плейбоєм; нова сцена з патрульним катером на початку подорожі річкою; з'явилася нова сцена за участю Брандо – сцена, яку не можна було показувати двадцять років тому, бо ця тема була покрита в Америці товстим шаром брехні. Зрештою, мета нової версії полягала в тому, щоб досягти більш багатого, повного та деталізованого відчуття того, що було тоді у В'єтнамі: наївність, божевілля, схвильованість, жах, чутливість та моральна дилема найбільш ірреальної та кошмарної війни Америки.